Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
Э, привет, братишки и сестренки! Сегодня хочу поделиться с вами немножечко своей крутой историей. Но прежде чем начать, дайте-ка я прикручу свою емкость с кодеином. Я же наркоман гопник, без своей порции не могу жить.
Так вот, все началось пару месяцев назад, когда я узнал о конкурсе красоты, который проходил в нашем городе. Ха, думаете, как такая вот гопота в нем может участвовать? Но я решил попробовать. Ведь у нас в раёне тоже есть свои красивые дармовые девчонки, чо. И заодно можно было немножко приколоться с теми пацанами, которые нас постоянно подсаживают. Вот думаю, что ж им подсадить решил?
Вот решил своей недавно найденной любовью – закладками. Да, да, именно этими ебаными закладками. Чтобы привлечь внимание, надо было как-то выделиться. И знаете, что? У меня это получилось! Народ активно занюхал, охуевал, пока я плясал на конкурсе. Все были в шоке, что такой гопник, как я, может быть настолько изящным.
А что я надел? Ну ладно, я расскажу вам. Конечно, обычные шмотки, которые постоянно ношу: спортивные штаны, майку с кустами пива и безумно крутую затертую кепку. Но главное, что сделал меня особенным, – это великолепный желто-зелёный кристаллический костюм. Что? Не понимаете, о чём я? Да ладно вам, откуда вы знаете о мои последних приобретениях в магазинах одежды?
Родитель 1: |
Слышал, дитя, сейчас наши молодежные ужасы, так сказать, околонаркоманские жизненные стили, ловят все больший размах. |
Родитель 2: |
Да уж, в наше время такое не было! Вот эту таблеточку ты бы занял и не шумел бы здесь с нами. |
Поверьте, братва, я даже не ожидал, что выиграю этот тупой конкурс. Я просто хотел посмотреть на реакцию людей, что бы они сказали, когда гопник получит приз. И каково было мое удивление, когда имя "Колячок Молодец" объявили победителем! Я так шмальнул через нос в тот момент, что надолго запомнит мой нюансированный запах сигарет и кодеина.
А уж приз, который я получил, просто заставил меня охуенно радоваться. Диазы, братцы! Пачечка этих замечательных таблеточек. Да, их я тоже продал, чтобы подзаработать немного. Но сначала себе занюхать засунул пару штук – ведь успех надо отметить. И какая-то ещё емкость, в которой были заряжены эти штучки. Вот такой вот подарочек от любимого наркомана города.
Кристаллы кодеина на моей шее – это настоящее сокровище!
Но главное, что я понял, братишки и сестренки, – это то, что все имеют свои таланты и способности. Даже гопота может стать красивой и вызвать восхищение. Ну а с кодеином и другими закладками не забываем их роль – это всего лишь пустяки. Не принимайте мои слова на серьёз.
Короче говоря, я выиграл конкурс красоты города, даже несмотря на свою гопотскую внешность и на завораживающую ауру закладок. А те пацаны, которых я решил подсадить, смотрели на меня с открытыми ртами. Наверное, у них в голове происходила целая херня.
Так что, братцы, всегда идите вперёд и не бойтесь выделяться. Даже гопота может показать, что внутри неё есть что-то красивое. И помните, закладки и весь наркотический шмот – это просто красивая обёртка, что-то вроде нашего гоп-стиля.